Матеріали конференції "Російська державність: стабільна нестабільність"

Центр досліджень Росії опублікував матеріали конференції "Російська державність: стабільна нестабільність" (18.11.2016), зокрема:

• доповідь Лариси Пильгун "Поглиблення економічної кризи в Росії: як довго триватиме соціально-політична" стабільність?" 
• доповідь Михайла Савви "Відцентрові тенденції в розвитку російських регіонів: висновки для України і Заходу" (повний текст доповіді доступний українською та російською мовами у розділі "Портфоліо експертів").

Тренінг «Моніторинг та оцінка проектів», м. Київ

21 грудня 2016 р. Лариса Пильгун та Михайло Савва провели тренінг «Моніторинг та оцінка проектів» для Школи Проектного Менеджменту (Киїський університет імені Бориса Грінченка). Учасники тренінгу отримали достатню кількість прикладів вимог до проекту, а також показників моніторингу та оцінювання проекту, які у подальшому можна буде адаптувати під власні потреби.

Тренінг з питань МіО для працівників соціальних служб, м. Київ

14 грудня 2016 року Лариса Пильгун та Михайло Савва провели у Київському міському центрі перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, закладів і організацій тренінг «Система моніторингу і оцінювання в соціальній роботі».
Працівники соціальних служб під час тренингу опрацювали наступні теми: «Моніторинг і оцінювання в діяльності соціальних служб», «Нормативна база моніторингу і оцінювання в соціальній політиці», «Соціальні послуги як об’єкт моніторингу і оцінювання», «Методи збору та інтерпретації даних для моніторингу і оцінювання». Одним із результатів тренінгу було побажання учасників продовжити навчання, аби більш глибоко опрацювати методи оцінювання потреби клієнтів і розробити індикатори результатів власної діяльності.

Обговорення процесу об'єднання територіальних громад Києво-Святошинського р-ну

3 грудня 2016 року активісти громади Києво-Святошинського району Київської області організували обговорення процесу об'єднання територіальних громад. До обговорення долучилися фахівці, які проживають в Києво-Святошинському районі та експерти, які мають досвід об’єднання громад.

Координатор офісу розвитку місцевого самоврядування в Київській області - Роман Плугатор, експерт з економічних питань стратегічного розвитку територій - Андріан Фітьо, доктор політичних наук, голова правління Експертної групи «СОВА» - Михайло Савва (див. виступ), магістр державного управління, заступника голови правління Української асоціації оцінювання - Лариса Пильгун (див. виступ), представник Національного Антикорупційного Бюро України (НАБУ) - Валерій Дрюченко, міський голова м. Вишневого - Ілля Діков,  голова правління громадського об’єднання РУХ територіальних громад - Олександр Тигов, місцеві депутати та мешканці громади обговорили запропоновану  Київською обласною державною адміністрацією модель об’єднання району, переваги та проблеми децентралізаії.

Мешканці громади  попросили експертів і надалі розповідати населенню громади про децентралізацію.  Учасники обговорення долучилися до дискусії про роль кожного мешканця в змінах, які ми очікуємо в громаді, регіоні, країні. 

Плутон, Четвертая мировая война и ордынская матрица

У статті  "Плутон, Четверта світова війна і ординська матриця" (електронний ресурс "День") автор, Микола Сирук,  виклав зміст доповіді заступника голови правління Експертної групи СОВА Лариси Пильгун на конференції "Російська державність: стабільна нестабільність". Доповідь Л. Пильгун присвячена впливу економічної ситуації в Росії на соціально-політичні процеси.

Чи можлива "втеча" з Росії?

"Новий час" опублікувало адаптований варіант доповіді голови правління Експертної групи СОВА Михайла Савви на конференції "Російська державність: стабільна нестабільність" -
"Чи можлива "втеча" з Росії?". Стаття присвячена відцентровим тенденціям російських регіонів. Там же є цей матеріал російською мовою.

Конференція «Децентралізація - вже!»: Нові знання і нові завдання

8 листопада 2016 року в Києві в рамках проекту «Польський досвід децентралізації та самоврядної освіти для лідерів громад з 7-ми областей Центральної України» відбулася відкрита міжнародна конференція «Децентралізація - вже!». Одним з організаторів конференції виступила Експертна група «СОВА». У конференції взяли участь близько півтори сотні людей: голови муніципалітетів, депутати, співробітники центральних органів влади, члени громадських рад, представники громадських організацій. Великий зал Прем'єр-готелю «Русь» ледь вмістив усіх бажаючих.

Польські експерти розповіли про свій досвід реформування місцевого самоврядування. Серед спікерів конференції були лише практики: бургомістри, старости, директора муніципальних установ, автори стратегій розвитку муніципалітетів. Вони підкреслювали, що не вчать українських колег, що і як робити, а лише дають інформацію про свій досвід. Цей досвід дійсно дуже цікавий. Він дає розуміння, що лише реформ з децентралізації недостатньо, аби створити умови для сталого підвищення якості життя людей. Навіть в тому надзвичайно широкому розумінні децентралізації, яке є в Україні. Необхідна повноцінна реформа місцевого самоврядування.

Наразі деякі гострі проблеми знаходяться «на узбіччі» децентралізації і, і, схоже, взагалі не будуть порушені в рамках реформи. До цих висновків дійшли учасники конференції в процесі дискусій та кулуарних обговорень.

Так, багато громад України не мають статутів, тобто головних для муніципалітету документів. Це дуже зручно муніципальним чиновникам і депутатам: якщо немає «місцевої конституції», вони щоразу самі собі встановлюють правила. У світовій практиці цей зручний для влади формат управління називають «адміністративним розсудом» і вважають однією з основ корупції і неефективного управління. Але такий стан справ зручний для органів центральної та виконавчої влади: якщо у громад немає статутів, то можна управляти цими громадами за допомогою підзаконних актів. В результаті доходить до абсурду - постановами Кабінету міністрів затверджуються оклади і штатні розписи для муніципалітетів. В таких умовах можна об'єднати всі громади країни, а реальної децентралізації не буде. Найцікавіше, що цю проблему створив ЗУ «Про місцеве самоврядування». У ст. 19 сказано: «З метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону МОЖЕ ПРИЙНЯТИ статут територіальної громади села, селища, міста». Тобто, закон дозволяє не мати статут, чим і користується місцева влада. 

Той же ЗУ «Про місцеве самоврядування» фактично створює «вертикаль муніципалітетів», коли органи влади району вважають себе «начальниками» стосовно громад у районах, а обласні – стосовно районів і громадам. Ст. 5 визначає наступне: «… районні та обласні ради, що представляють СПІЛЬНІ ІНТЕРЕСИ територіальних громад сіл, селищ, міст …». Спільні інтереси - занадто широке поняття, яке розмиває ідею розмежування повноважень. Районні державні органи влади повинні вирішувати тільки питання районного значення, які не віднесені до повноважень громад. Наприклад, дороги районного значення, за межами сіл. Обласні органи влади повинні займатися лише питаннями, які лишилися поза увагою громади та району. Скрізь в світі, де є реальне місцеве самоврядування, воно працює саме так.

Конференція дала розуміння того, що децентралізація - лише інструмент поліпшення якості життя людей. Об'єднання громад людям важко відчути в своєму повсякденному житті. Це їх не стосується безпосередньо. Набагато більш «відчутний» і тому більш важливий елемент реформи - підвищення якості послуг. Але його в селах поки мало хто відчув, оскільки децентралізація пригальмувала на етапі добровільного об'єднання громад. Депутати місцевих рад не бачать вигоди особисто для себе в об'єднанні. Виникає важкий для багатьох з них питання: крісел стає менше, і хто залишиться начальником?

У той же час, конференція показала зростаючий інтерес суспільства до децентралізації. Депутати, громадські активісти хочуть краще розумітися на темі. У кулуарах конференції народжувалися ідеї нових просвітницьких проектів, особливо важливих для малих міст і для сіл.

Запрошення на Відкриту Міжнародну Конференцію "ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ - ВЖЕ!"

8 листопада 2016 р. відбудеться Відкрита Міжнародна Конференція "Децентралізація - ВЖЕ!", яка є підсумковою у проекті «Децентралізація на практиці II. Польський досвід децентралізації та самоврядної освіти для лідерів громад з 7-ми областей Центральної України».

Інформація про проект:

www.DecentralizationNow.eu

FB: www.facebook.com/DecentralizationNow.eu

Місце проведення конференції: Прем'єр Готель Русь, Вул. Госпітальна, 4, м. Київ

Експерти:
Пьотр Казімєрчак (Piotr Kazimierczak) – Бурмістр району Сьрудмєсьцє (Центрального району) Столичного міста Варшава,
Ернест Новак (Ernest Nowak) – Бурмістр міста і гміни Загуж,
Максим Голось (Maksym Gołoś) – Староста повіту Прушків,
Павел Ментельскі (Paweł Mentelski) – експерт з питань місцевого самоврядування, співавтор понад 100 стратегій сталого розвитку місцевого самоврядування,
Ярослав Біттель (Jarosław Bittel) – експерт з питань місцевого самоврядування, член правління фонду TERRA HUMANA,
Андрій Нечипорук – голова Товариства Лева,
Ельнур Алієв - директор Центру розвитку громад «Перспектива»
Учасники: особи, котрі займаються втіленням в Україні реформи місцевого самоврядування, представники Офісів Реформ, органів місцевого самоврядування, об’єднаних громад та громад котрі знаходяться на шляху об’єднання, громадські активісти, представники громадських організацій та всі зацікавлені в реформі місцевого самоврядування та децентралізації.

Початок реєстрації : 9.00
10.00 Відкриття конференції – привітання учасників
10.15 Представлення та підведення підсумків проекту (Ярослав Біттель)
10.30 Стратегія сталого розвитку орієнтована на громаду як інструмент для програмування розвитку - методологія написання (Ярослав Біттель, Павел Ментельскі)
11.30 Важливість статуту гміни в управлінні гміною на прикладі Статуту гміни Загуж. Солецький фонд як спосіб активізації місцевих громад (Ернест Новак).
12.30 Перерва на каву
13.00 Повіт в структурі місцевого самоврядування Польщі. Управління повітом і співпраця повіту з гмінами та воєводським самоврядуванням, в контексті адміністративної реформи в Україні
(Максим Голось, Ярослав Біттель).
14.00 Самоврядування у Варшаві. Район Сьрудмєсьцє (Центральний район) в структурі міста, його повноваження, можливості і обмеження (Пьотр Казімєрчак)
15.30 Питання та відповіді
15.50 Підведення підсумків. Завершення конференції.
16.00 Святковий обід

Організатори: Фонд TERRA HUMANA (Варшава, Польща), Товариство Лева (Україна), Центр «Перспектива» (Україна), Експертна група "СОВА".

Прохання попередньо зареєструватися, надіславши електронного листа на адресу: pylgunlv@gmail.com. У листі прохання вказати повні ПІБ, назву організації, контакти.
Якщо Вам потрібне паперове запрошення на конференцію, прохання вказати в електронному листі назву організації та повне ім’я керівника, на якого має бути написаний лист.
Можлива компенсація проїзду та проживання у м. Київ (подробиці - електронним листуванням).

Політичний прогноз розвитку ситуації в Росії

Кілька днів тому голова правління Експертної групи "СОВА" професор Михайло Савва дав інтерв'ю журналу "Країна". На сайті http://gazeta.ua розміщений анонс цього інтерв'ю, в тому числі фрагмент відеозапису. Через кілька днів інтерв'ю буде опубліковано в журналі.

Дискуссия о реформе децентрализации в Украине

21 октября в студии телевизионного интернет-канала ТБ-7 (Киев) http://tbsim.com/ Михаил Савва участвовал в дискуссии о реформе децентрализации в Украине. Журналист-интервьюер – Сергей Замилюхин, эксперт по России – Алексей Просяк. Децентрализацию часто называют «Реформой № 1», и основания для этого есть. Зачем она нужна? Насколько быстро она идет? В чем состоят основные препятствия? Дискуссия получилась живой, поскольку Сергей задавал вопросы и высказывал мнения от имени не самых просвещенных обывателей Украины. Слов много, на 45 минут.

Этот разговор скоро будет доступен в архиве сайта ТБ-7. А пока его можно смотреть через сайт Экспертной группы «СОВА» Дискуссия по вопросам децентрализации на телевизионном интернет-канале ТБ-7 21.10.2016. (см. видеозапись). Спасибо Леониду Харченко, который предоставил запись!

Експертний погляд на стратегії регіонального розвитку

22-23 вересня 2016 року М.Савва та Л.Пильгун на запрошення Мінрегіонбуду взяли участь у семінарі-нараді "Розвиток регіонів. Інструменти та механізми стимулювання розвитку" у м. Одеса.
На заході Представники Мінрегіонбуду відзначили позитивні зміни розвитку регіонів за результатами моніторингу, які полягають у збільшенні обсягів промислового виробництва у 18 регіонах, збільшенні обсягів будівельної продукції у 16 регіонах, збільшенні обсягів надходження капітальних інвестицій у 22 регіонах, збільшенні обсягів прямих іноземних інвестицій у 18 регіонах, зростанні доходів місцевих бюджетів у всіх регіонах (в середньому на 48,4%), уповільненні темпів скорочення обсягу виробництва сільськогосподарської продукції по Україні тощо.
Мінрегіонбуд повністю врахував запропоновані експертами ЕГ ГО «СОВА» зміни до системи моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів (див. рекомендації). Учасники заходу також долучилися до обговорення наявної системи моніторингу, запропонували більш точні та об’єктивні методи обрахування окремих показників.
М.Савва проаналізував проблеми стратегічного планування в регіонах України (див. презентацію та аудіо запис). Виступ спровокував чимало запитань формулювання зрозумілих і вимірюваних мети, завдань і результатів стратегічного плану, а також необхідності цього документу та його співвідношення з іншими документами (планами заходів, програмами тощо).
Головною ідеєю першого дня заходу була наступна: регіон має перейти на самофінансування, стратегічне та оперативне планування мають бути головними інструментами визначення потреб та розподілу коштів на їх задоволення задля розвитку регіонів та покращення добробуту населення.

Оцінювання для соціального підприємництва

Соціальне підприємництво стає все більш популярним для вирішення соціальних і екологічних проблем, які бізнес і уряд не вирішує або вирішує неефективно в силу браку ресурсів, відсутність політичного інтересу, неможливість отримати швидкий або більший прибуток, інвестиційну непривабливість.
Між соціальним підприємництвом і бізнесом немає суттєвої різниці: вирішення соціальної проблеми - це тип продукту, який може продавати звичайна комерційна компанія. Різниця між соціальним підприємництвом і корпоративною соціальною відповідальністю полягає в тому, що соціальне підприємство працює на досягнення соціального блага, а прибуткова компанія безоплатно віддає частину свого прибутку на благодійність. «Акціонери» соціального проекту - це люди, що інвестують в успішне вирішення соціальної проблеми.
Практика показала, що соціальне підприємництво може реалізовуватися як через комерційні (орієнтовані на виконання соціальної місії), так і некомерційні (які виконують бізнес-завдання) організації. Структура визначається проблемою і можливостями фінансування в конкретних умовах.
Основним об'єктом діяльності соціальних підприємців є системні зміни, що призводять до довгострокових переваг. Тільки соціальні та екологічні інновації здатні викликати такі зміни. Соціальні підприємці здатні створювати інновації, які не тільки вирішують соціальні та екологічні проблеми, а й сприяють економічним поліпшенням в житті як окремих людей, так і поселень і цілих країн.
Трапляється і так, що, керуючись добрими намірами, підприємець береться за вирішення соціальної проблеми, але лише посилює її. Так, безкоштовна їжа і одяг, наприклад, для вимушеного переселенця має позитивний вплив в короткостроковому періоді і створює серйозні проблеми, якщо надається тривалий час. Соціальні та екологічні проблеми не вирішуються за допомогою разових акцій: нагодувавши одного голодного, не позбавиш світ від голоду. Саме тому для соціального підприємництва важливо ретельно прорахувати не лише економічні наслідки майбутньої діяльності, але й потенційний вплив соціальної ідеї як на цільову аудиторію, так і на громаду чи регіон (в окремих випадках вплив матиме більш глобальні масштаби).
Потенційний вплив соціальної ідеї, або, іншими словами, соціальна цінність, визначається через:
1. трансформацію, глибинну і тривалу соціальну зміну;
2. цінність ідеї (зміни) для цільових благоотримувачів;
3. підтримку спільноти.
Аби соціальна ідея стала бізнес-проектом, мають бути додатково визначені:
1. очікування та прогнози щодо результатів;
2. соціальні повернення на інвестиції;
3. соціальний вплив в грошовому вимірі (монетизація впливу)
4. критерії руху до мети;
5. тощо.
Подібне оцінювання соціальної цінності здійснюється через опитування зацікавлених осіб (у т.ч. філантропів, уряду та приватних інвесторів), вивчення вторинних досліджень з даного питання (книг, публікацій ЗМІ, технічної документації, наукових досліджень), власні розрахунки, прогнози, обґрунтування.
Визначити соціальну та бізнес-цінність ідеї досить складно, - це вимагає спеціальних знань та умінь. Проте подібне оцінювання є обов’язковим як для потенційних інвесторів, так і для громадськості та уряду: соціальне підприємництво потребує якомога більшої кількості прихильників, ресурсів, допомоги у реалізації ідеї, джерел фінансування тощо.

Л.Пильгун

Сіємо розумне… Польський досвід децентралізації для України

9.09.16 у м. Києві відбувся семінар в рамках проекту «Децентралізація на практиці II. Польський досвід децентралізації та самоврядної освіти для лідерів громад з 7-ми областей Центральної України». Організаторами семінару є Фонд TERRA HUMANA (Польща), Товариство Лева, Центр Розвитку Громад «Перспектива» та Експертна група «СОВА».
У семінарі взяли участь представники декількох міністерств, Київської міської Ради та Київської міської державної адміністрації, районних в місті Києві державних адміністрацій, голови сільських, селищних і міських рад (зокрема Києво-Святошинського району Київської області), представники Асоціацій міст України та Асоціації сільських та селищних рад, а також представники громадських рад і громадських організацій, самоврядних утворень. Захід виявився дуже затребуваним – прохання про участь тривали до самого початку семінару
Відкриваючи семінар, голова правлення Експертної групи «СОВА» Михайло Савва підкреслив важливість співпраці влади і громадянського суспільства у реформах децентралізації.
Польські колеги протягом двох років беруть участь у подібних заходах в Україні. На кожному заході розглядався досвід Польщі з децентралізації, а також чинники успіху децентралізації, такі як законодавча база, законослухняність, менталітет.
Дорота Збіньковска, депутат ради столиці Польщі, відповіла на численні запитання щодо досвіду децентралізації Варшави. Учасники семінару цікавились питаннями права власності на комунальні підприємства, заходами підтримки соціального підприємництва, питаннями освітніх закладів та закладів охорони здоров'я тощо, а також розповідали про проблеми децентралізації Києва та області, нагальну потребу створення рад депутатів в районах міста, труднощі об'єднання громад.
Першим питанням до Польських колег було наступне: «Чи був в Польщі тиск центральної влади на громади, щоб змусити їх об'єднатися?». Відповідь виявилася несподіваною: був лише тиск на місцеву владу від людей, які добре розуміли переваги укрупнення громад. В результаті такого укрупнення польські громади отримали самодостатність.
Анджей Кузьміньскі, Павел Ментельскі та Ярослав Біттель розкрили на семінарі наступні питання: децентралізація та адміністративна реформа в Польщі; формування муніципальних утворень і їх права; принципи реформи органів місцевого самоврядування, структура і функціонування органів місцевого самоврядування в Польщі; регулювання системи самоврядування польської столиці; моніторинг реформ та регіонального розвитку в Польщі; участь місцевих громад у формуванні публічних рішень.
За кожним виступом польських фахівців було багато запитань від учасників семінару. Питання ще довго тривали по закінченню заходу. Серед завершальних питань великий блок був присвячений моніторингу та оцінки децентралізації в Польщі. Для польських колег необхідність моніторингу - аксіома: дуже важливо знати, куди і з якою швидкістю йде процес. Поляки вирішили це питання в законі, який визначав весь складний комплекс децентралізації.
Організатори запропонували учасникам продовжити спілкування на на сторінці проекту: https://www.facebook.com/DecentralizationNow.eu/, де можна поставити запитання польським експертам і отримати розгорнуту відповідь. Матеріали, присвячені децентралізації, можна знайти на сайті www.DecentralizationNow.eu. Чимало матеріалів перекладено на українську мову, наприклад, статут однієї з польських гмін. Усі презентаційні матеріали київського семінару також будуть розміщені на цьому сайті.
Даний проект співфінансовано за посередництвом Фонду Міжнародної Солідарності в рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії з коштів допомоги задля розвитку Міністерства Закордонних Справ Республіки Польща, а також Канадського Міністерства Закордонних Справ, Торгівлі і Розвитку (DFATD).

Методика сбора и обобщения лучших практик

Экспертная группа "СОВА" открывает доступ к книге Библиотека лучших практик в области взаимодействия гражданского общества и власти на региональном и местном уровне.  Эта работа может быть интересна нашим коллегам из различных стран именно методикой сбора и обобщения лучших практик взаимодействия гражданского общества и власти. При подготовке этого сборника в 2006 - 2007 годах в России в "разгар" административной реформы были найдены и обобщены сотни интересных моделей взаимодействия. Методики взаимодействия, закрепленные нормативными документами и представленные в сборнике, стали доступны для тиражирования. Кроме того, обобщение моделей взаимодействия предоставило возможность делать выводы об уровне диалога гражданского общества и власти. Опыт сбора и обобщения лучших практик особенно важен для тех обществ, которые проводят радикальные социально-экономические реформы.

Стандарты оценивания УАО доступны на русском языке

Стандарты оценивания и профессиональные стандарты специалиста по оценке, разработанные экспертами Украинской ассоциации оценивания, переведены на русский язык. Стандарты были подготовлены в рамках совместного проекта УАО и российской Ассоциации специалистов по оценке политик, программ, проектов. Уже одно это предполагает, что результаты совместной работы должны быть доступны как на украинском, так и на русском языке. Помимо этого, мы хотели сделать стандарты полезными также для коллег из Евразийского альянса национальных ассоциаций в сфере оценки. Русская версия стандартов оценивания УАО доступна в разделе "Портфолио" нашего сайта.

Як порозумітися замовнику оцінювання із виконавцем?

Лариса Пильгун
зступник голови  правління ГО «Экспертная группа «СОВА»
заступник голови правління  Української асоціації оцінювання,
член Євразійського альянсу національних асоціацій у сфері оцінювання

Найчастіше в Україні оцінювання – це вимога донора, яку з превеликим небажанням виконує замовник. Замовник, як правило, вкрай рідко розуміється на методології , на стандартах оцінювання, на принципах проектної діяльності. Буває, що замовник не дуже розуміється і на тому, чим буде займатися (на що гроші отримав). Для замовника оцінювання – це формальність, відповідно угода між сторонами носить формальний характер і не враховує особливостей саме цієї діяльності, а технічне завдання складається із оголошення про тендер, купи документації про проект, усних вказівок замовника тощо. Часто замовник очікує, що звіт про оцінювання буде частково надиктований самим замовником …

У випадку, коли для виконавця оцінювання не є лише можливістю покращити своє фінансове становище і виконавець до своєї професійної діяльності ставиться з усією відповідальністю, лише складання технічного завдання на оцінювання перетворюється на битву титанів, обґрунтування бюджету та тривалості оцінювання викликає повне нерозуміння замовника, передача замовнику висновків оцінювання (звіту) більше нагадує іспит на посаду президента країни. Про можливі проблеми відносин сторін стосовно моніторингу та оцінювання політик, програм і проектів члени Української асоціації оцінювання нещодавно ініціювали дискусію. Наразі є низка проблем, якими доповнимо перелік попередніх, і пропозиції, як цих проблем можна уникнути.

Насамперед, спробуємо з’ясувати зміст оцінювання як професійної діяльності.

Якісне оцінювання – зазвичай тривалий, трудомісткий і недешевий процес.

Задля об’єктивності результатів оцінювання потрібно не лише ретельно вивчити документи (т.зв. кабінетне дослідження), але й поспілкуватися з причетними до справи особами (т. зв. польове дослідження). Географія та кількість інтерв’ю залежить від завдань оцінювання. Аби отримати потрібну інформацію, недостатньо володіти інструментами та методологією оцінювання або мати освіту соціолога. Для якісного оцінювання виконавець повинен мати глибокі знання із декількох сфер одночасно та відповідний професійний досвід, бути аналітиком, дипломатом, психологом, журналістом тощо, аби зібрати відповідні факти, проаналізувати їх та робити максимально об’єктивні висновки та рекомендації. Члени Української асоціації оцінювання[1] зробили досить детальний опис професійної компетентності фахівця з оцінювання[2].

Оцінювання – це системна діяльність, спрямована на глибоке вивчення об’єкту оцінювання, його внутрішнього та/ або зовнішнього середовища, його планових та наявних продуктів діяльності, його потенціалу тощо у результаті якого з’являється унікальний продукт під звичною назвою «Звіт». Цінність звіту за результатами оцінювання визначається предметом і завданнями оцінювання. Звіт за результатами оцінювання окремого проекту громадської організації цінний для донорів та виконавців, зацікавлених сторін та тих, чиї потреби задовольнили в результаті реалізації проекту. На звіт щодо моніторингу реформ, наприклад, з децентралізації, очікує широке коло зацікавлених сторін: органи влади і місцевого самоврядування, населення країни, іноземні донори та інвестори, представники бізнесу. Від висновків та рекомендацій залежать їх теперішня і майбутня діяльність. Відповідно, звіт за результатами оцінювання може містити лише відповіді на запитання замовника щодо успішності проекту, а може бути серйозним аналітичним документом з переліком виявлених проблем та пропозицій щодо їх вирішення (як щодо менеджменту організації, та і щодо політики на рівні держави).

Ніколи не можна наперед сказати, яким саме буде звіт, навіть якщо із замовником оцінювання досить чітко визначили мету, завдання і бажані результати оцінювання (що буває вкрай рідко). Так, наприклад, елементарне бажання знайти офіційне визначення певного терміну призводить до виявлення прогалин та невідповідностей у законодавстві, що відображається у звіті або рекомендаціях для відповідного органу влади. В процесі оцінювання можна виявити побічні результати запланованої діяльності та рекомендації щодо їх практичного застосування. Звичайно, такого рівня звіти можливі, коли до оцінювання долучаються фахівці із системним мисленням та широким світоглядом. Трапляються випадки, коли замовник оцінювання свідомо визначає обмеження на висновки. Так, наприклад, організація вже отримала кошти на проект, а оцінювання потреб має підтвердити необхідність саме цієї діяльності, а не іншої. Проте, в результаті оцінювання виявляється, що проблеми, на вирішення яких має бути спрямована проектна діяльність, це лише симптоми інших, більш глибоких проблем, які часто свідомо приховуються. Або замовник співпрацює з державною установою, і відмовляється від висновків, які свідчать про прогалини у діяльності цієї установи.

Оцінювання – це визначення змін за результатами реалізації політики, програми, проекту задля того, аби зрозуміти: Чи були досягнуті заплановані результати? Наскільки вірними були припущення щодо результатів? Наскільки ефективними, результативними і стійкими є зміни?[3].

Фахівець з оцінювання – це особа, що спеціалізується на оцінюванні та в своїй діяльності керується стандартами оцінювання[4]. Донедавна фахівці з оцінювання діяли в рамках міжнародних стандартів, а з 2016 р – вітчизняними стандартами оцінювання та професійними стандартами.

Вітчизняні стандарти оцінювання містять етичні норми оцінювання: фахівець з оцінювання несе відповідальність за свої дії, які мають бути екологічними стосовно тих людей, що дають інформацію, і тих людей, які у майбутньому будуватимуть свою діяльність на висновках оцінювання.

Оцінювання передбачає спілкування з людьми, які мають безпосереднє відношення до об’єкту оцінювання. Проте респонденти часто дають згоду на інтерв’ю за умови, що їх прізвище не буде оприлюдненим, або за умови, що найцінніша інформація не буде записана на диктофон тощо. Водночас замовнику потрібно звітувати перед донором про витрати на оцінювання, тому, як правило, замовник просить відзвітуватися не лише квитанціями про оплату готелю чи проїзду, але й надати так звану «первинну документацію»: аудіо, відео, фото звітність, документи, що стосуються предмету оцінювання, список респондентів з їх контактами тощо. Відповідно, фахівець з оцінювання потрапляє в досить неприємну ситуацію, коли доводиться думати, як задовольнити вимоги замовника та виконати зобов’язання перед респондентами. Труднощі також виникають при цитуванні респондентів, які не дали згоду на оприлюднення свого імені. З одного боку, респондент дає цінну інформацію в обмін на конфіденційність, з іншого боку замовнику потрібні докази про достовірність інформації. Водночас зберігання аудіо запису інтерв’ю із посиланням на респондента має відбуватися в рамках закону про захист персональних даних[5]. На кого покласти дотримання закону і відповідальність за його порушення? А якщо респондент відмовляється підписати згоду на обробку персональних даних?[6] Сторони мають домовитися попередньо про те, хто є «володільцем та розпорядником бази персональних даних» та про інші принципові речі, відповідно до зазначеного закону.

Ці та інші домовленості мають бути зафіксовані у договорі ще до початку оцінювання.

Саме тому члени Української асоціації оцінювання, виходячи з власного досвіду, та посилаючись на чинне законодавство (у т.ч. і міжнародне), а також на світові стандарти оцінювання, наразі працюють над типовою угодою на виконання оцінювання.

Головною метою типової угоди є бажання зекономити час на узгодження принципових речей та застерегти виконавців оцінювання від типових помилок, які можуть зіпсувати відносини із замовником та зруйнувати роками напрацьовані контакти, репутацію серед колег та довіру людей, завдяки яким і стало можливе оцінювання, запобігти порушенню законодавства, запобігти порушенню прав усіх осіб, задіяних до оцінювання.

Будь-яке оцінювання – це відповідь фахівця з оцінювання на запитання замовника щодо предмету оцінювання. Оцінювання, моніторинг, визначення потреб – передбачають пошук відповіді на запитання. Перелік цих питань має бути визначений замовником у технічному завданні. Виконавця має насторожити, якщо замовник відмовляється чітко визначити завдання. Важливо, все-таки, узгодити його (завдання) до початку виконання основної роботи.

Важливо дізнатися у замовника (і вписати у технічне завдання) про мету і обмеження чи потреби дослідження, про попередні напрацювання замовника. Виконавець може орієнтуватися на законодавство, на визнаних експертів, на думку більшості у своєму дослідженні. Водночас може виявитися, що замовник має власні висновки, які не співпадають із загальновідомими. Відповідно, результати оцінювання можуть кардинально відрізнятися від потреб і висновків замовника, що призведе до непорозуміння у момент звітування про результати оцінювання.

Результатом надання послуг є звіт (про це має бути зазначено у договорі). Звіт є оригінальним твором, який, як показує досвід, має захищатися авторським правом. Автори звіту також зобов’язані дотримуватися авторського права.

Замовник звіту має своє бачення щодо використання результатів оцінювання. Досить часто у відкритий доступ потрапляє видозмінений документ із розширеним списком авторів. Виконавці оцінювання можуть категорично не погоджуватися із оприлюдненим документом. Законодавство про авторське право чітко говорить про те, що створення так званих похідних творів, тобто створених на основі вже існуючих творів, - це одне з виключних прав автора оригінального твору.

Володіння екземпляром твору не є тим самим, що і володіння авторськими правами. Зважаючи на те, що оцінювання здійснюється під потреби та за кошт певної організації, майнові права на твір мають бути передані замовнику. Тобто замовник може передавати звіт донору, публікувати в електронному чи паперовому вигляді, розповсюджувати з метою реклами організації тощо, проте без змін у тексті. Будь-які зміни, скорочення, доповнення мають бути узгоджені із автором.

Звіт – це репутація не лише замовника, це репутація його автора. Будь-яке втручання у тест може спотворити сутність висловлювання автора. Лише автор несе відповідальність за міст і висновки звіту. Побажання замовника щодо звіту мають бути узгоджені ще на етапі формування технічного завдання. Далі допускається лише втручання редактора і відповідні зміни за згодою автора. Сторони мають також узгодити факт оприлюднення кінцевого звіту і можливість подальшого посилання на звіт.

Як правило, спілкування між замовником і виконавцем відбувається за допомогою електронної пошти. Часто виконавець на вимогу замовника надсилає проміжні варіанти звіту, або окремі його частини. У договорі має бути чітко визначено права замовника на чорнові матеріали звіту – це результати аналітичної роботи, які можуть самостійним життям[7].

Виконавець має бути готовим до того, що замовник, не розуміючи логіки і методології оцінювання, зробить помилкові судження щодо проміжних результатів оцінювання і, відповідно, виконавцю доводиться багато часу присвятити на роз’яснення. Набагато ефективніше відразу подавати кінцевий звіт. Проте, як правило, замовник в договір вписує право контролювати виконавця (на вимогу замовника виконавець має надати результати оцінювання станом на момент запиту). Варто добре продумати етапи звітності, аби у замовника не склалося враження, що виконавець займається не тим. Бувають випадки протилежні – замовник починає давати нові завдання щодо оцінювання, яких немає у технічному завданні і виконання яких потребує додаткових ресурсів, як часових, так і фінансових. Або виконання цих завдань ламає логіку вашої роботи. Тому варто теж узгодити із замовником подібні моменти і зафіксувати у договорі.

Окремої уваги потребують замовники, які в оголошенні про тендер вказують певні терміни оцінювання, а повідомляють про те, що ви відібрані на виконання оцінювання тоді, коли б це оцінювання мало вже підходити до завершення. Виконавцю вирішувати, чи погоджуватися працювати з таким замовником: досвід вказує на те, що з цим замовником буде вкрай важко працювати. Якщо виконавець і погоджується виконати саме це оцінювання, то все-таки має прискіпливо скласти договір і технічне завдання, а також визначити обмеження для сторін, як, наприклад, «замовник не може давати додаткові завдання …», або межі, в яких працює виконавець: дефініції, попередні напрацювання замовника тощо.

Компетентний фахівець з оцінювання знає про те, що доведеться звертатися до інших фахівців за роз’ясненнями специфічних питань. Тому право на «залучення третіх осіб» до оцінювання теж має бути прописано в договорі.

Трапляється, що оцінювання для замовника – це авторитетна доказова база для певного рішення, яке дозволяє Замовнику зняти з себе відповідальність за проект та/ або посилити свої позиції у внутрішньо організаційних або політичних інтригах та/ або задовольнити власні інтереси. Аби не зіпсувати власну репутацію, виконавцю варто у договір прописати, що його висновки будуть неупередженими, що він не підтримує жодну владу чи політичну силу тощо.

Висновки та рекомендації звіту – це консалтинг, який в кінцевому результаті призводить до організаційного розвитку та/ або грошових надходжень. Трапляються випадки, коли замовник, отримуючи кінцевий звіт, каже, що це не те, що він хотів, і оплачувати цю роботу відмовляється. Робота, не прийнята і не оплачена Замовником, може бути використана виконавцем на власний розсуд, - про результати такого оцінювання можна вільно інформувати громадськість.

Економіст Калверт Макхем про консалтинг сказав так: "Консалтинг – це армія, в якій наймолодший чин – полковник". П’ять років роботи консультантом — це те саме, що п’ятидесятирічний досвід звичайного бізнесмена - усі ці п’ять років консультант займався складними проблемами різних бізнесменів, організацій, країн тощо.

На звершення - байка про грибників.

Підприємець пішов до лісу по гриби. Доїхав до лісу на машині, залишив її на обочині і зайшов глибоко у ліс. З часом він зрозумів, що заблукав і не в стані повернутися до своєї машини. На галявині він присів, аби відпочити. Через якийсь час до місця, де він сидів, вийшов інший грибник. Підприємець радісно запитав:

- Перепрошую, чи могли б Ви мені сказати, де я знаходжуся?

Уважно поглянувши на нього, грибник відповів:

- Ви знаходитеся у лісі, біля джерела. Ви сидите на пеньку, який стоїть під високою сосною.

- Ви, мабуть, бізнес - консультант! - сказав той, який заблукав.

- Так, але як Ви про це дізналися? – запитав грибник.

- Ваша відповідь технічно вірна, але абсолютно марна, і фактично, я так і не знаю, як вийти до своєї машини.

- А-а-а, тоді Ви, мабуть президент крупної компанії! – посміхнувся консультант.

- Так, але як Ви здогадалися?

- Слідкуйте за думкою: Ви чудово бачите, де Ви знаходитеся, але все ж таки Ви не знаєте, де Ви знаходитеся, і Ви не знаєте, куди Вам рухатися далі. Реально Ви знаходитеся там само, як і до нашої з Вами зустрічі, але тепер Вашу проблему Ви, так або інакше, перетворили в мою помилку!

Список використаних джерел:

[1] Українська асоціація оцінювання. - http://www.ukreval.org/ua/
[2] Фахівець з оцінювання: стандарти оцінювання та професійні стандарти. – Київ: ФОП Філімончук М.М., 2016. – 32 с.
[3] Глосарій термінів з моніторингу та оцінювання / А.Горошко, Т. Нарчинська, І. Озимок, В. Тарнай. – Київ: ФОП Філімончук М.М., 2016. – 56 с. – (2-ге видання).
[4] Глосарій термінів з моніторингу та оцінювання / А.Горошко, Т. Нарчинська, І. Озимок, В. Тарнай. – Київ: ФОП Філімончук М.М., 2016. – 56 с. – (2-ге видання).
[5] ЗУ Про захист персональних даних. Відомості Верховної Ради України, 2010, № 34, ст. 481, Редакція від 30.09.2015, підстава 675-19.
[6] Будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем підпадають під дію закону Про захист персональних даних.
[7] 1) Будь-які твори охороняються авторським правом з моменту їх створення, без вимог дотримання формальностей. Авторське право порушується не залежно від того, чи отримує порушник прибуток, чи ні. Це впливає лише на розмір компенсації, яку визначає суд. Авторське право не втрачається в зв’язку з невикористанням протягом якогось терміну: це стосується лише товарних знаків. 2) Похідні твори, створені без дозволу авторів оригінальних творів, порушують права таких авторів. 3) Міри захисту авторського права в основному зводяться до цивільно-правових мір захисту. Разом з тим існують статті кримінального законодавства на перешкоду порушенням авторського права.
8 Минков А. 10 главных мифов об авторском праве. – Рекламное измерение: Портал по маркетингу, рекламе и Public Relations. - http://www.triz-ri.ru/market/?id=569&name=10_glavnyh_mifov_ob_avtorskom_prave.
9 Викентьев И. Л. Современный консалтинг: мифы и решения. Консалтинг и тренинги Санкт_петербурга. - http://www.treko.ru/show_article_524.

Експертиза системи моніторингу та оцінювання результативності реалізації державної регіональної політики

16 серпня 2016 року члени Української асоціації оцінювання Лариса Пильгун і Михайло Савва представили співробітниками Мінрегіону експертний висновок щодо  системи МіО результативності реалізації державної регіональної політики.

Рішення про надання допомоги Мінрегіону в поліпшенні системи МіО  державної регіональної політики було прийнято 30 червня 2016 року на зборах УАО. Підставою для цього стала пропозиція віце-прем'єра Геннадія Зубка долучитися експертам УАО до вдосконалення системи МіО регіонального розвитку. З цією пропозицією Г. Зубко звернувся до УАО на зустрічі з громадськістю в Києво-Могилянській академії. Зобов'язання підготувати експертний висновок на систему МіО Мінрегіону взяли на себе голова правління Експертної групи «СОВА» М. Савва і його заступник Л. Пильгун, комунікаційну складову УАО із Мінрегіоном забезпечив Артем Мірошниченко.

Директор департаменту регіонального розвитку Мінрегіону Олена Кучеренко та заступник директора цього департаменту - начальник відділу моніторингу регіонального розвитку Олена Бойко висловили своє бачення переваг і недоліків наявної системи МіО, висловили очікування до оновленої системи МіО від Мінрегіону (можливості  оцінити  рівень  конкурентоздатності  областей України, відповідність вимогам Європейського Союзу до МіО).

Експертний висновок було підготовлено протягом двох тижнів, документ містить  оцінку можливостей наявної  системи МіО,  її проблем і обмежень, а також безпосередньо  рекомендації щодо її удосконалення.

На думку авторів експертного висновку наявна система МіО Мінрегіону державної регіональної політики підготовлена досить компетентно. Система (в щорічному варіанті) є комплексною і дозволяє оцінювати всі значущі для регіону і країни зміни ... Ідеальні системи моніторингу та оцінки не створюються з першої спроби, оскільки обов'язково вимагають коректування за підсумками практичного використання. Діюча система може розглядатися в якості пілотного проекту, який вдосконалюватися. Експерти порекомендували, серед іншого, узгодити та/або інтегрувати наявні  системи моніторингу, зокрема систему моніторингу державної регіональної політики (створену фахівцями Мінрегіону) та систему моніторингу децентралізації (створену в рамках українсько-швейцарської програми DESPRO). 

Представники Мінрегіону повідомили, що вони вже працюють над впровадженням низки рекомендацій Л. Пильгун і М. Савви ( текстом експертного висновку працівники Мінрегіону ознайомилися напередолні зустрічі).

Представники Мінрегіону та експерти УАО обговорили також важливість вдосконалення процедур моніторингу та оцінювання регіональних стратегій розвитку. Міністерство активно впроваджує моніторинг і оцінювання в практику регіональних адміністрацій і готове співпрацювати в цьому напрямку з представниками громадянського суспільства.

Михайло Савва

Досвід соціального підприємництва

Експерти "СОВИ" продовжують поповнювати базу корисних публікацій. Ми розмістили в розділі "Портфоліо" статтю про російський досвід соціального підприємництва: Савва М.В. Социальное предпринимательство как технология общественного развития. Ця стаття створена в 2012 році в збірнику "Социальное предпринимательство: практический опыт". Стаття містить опис успішних прикладів соціального підприємництва.

Типовой договор на проведение оценки – уже пора…

Оценка политик, программ и проектов в Украине еще не имеет фундамента традиции. То есть специалисты по оцениванию пока не цитируют наизусть пункты профессионального стандарта, а заказчики обычно вообще не знают, что оценка делается по определенным правилам. В результате возникают проблемы. Мы выделили несколько таких проблем на основе личного опыта и опыта коллег.
Первая проблема – заказчик хочет получить заранее определенный результат внешней оценки. Такое бывает как при оценке проектов, так и при оценке потребностей целевой группы. Заказчику по каким-то причинам нужен заранее заданный результат. Например, заказчик что-то уже пообещал донору, финансирующему проект, и это что-то нужно обосновать. Или заказчик - «карманная» организация органа власти или политика. Вариант – заказчик уверен, что очень хорошо знает объект оценки, а внешнее оценивание – простая формальность. В результате после представления оценщиком отчета начинается череда требований по доработке. Как правило, прямо заказчик стесняется сказать, что именно ему нужно, и пользуется пунктами договора о возможности требовать переделывать отчет.
Вторая – заказчик не может сформулировать, что ему нужно от оценивания. Например, потому, что не знает возможности и ограничения оценки, и заказывает ее по требованию донора. В результате он бывает удивлен отчетом об оценке: «Разве мы об этом договаривались?».
Третья – заказчик жестко ограничивает возможности использовать отчет об оценке даже в случае, когда этот отчет является публичным и открытым. Например, оценщику запрещается размещать отчет на своем сайте или использовать в описании портфолио. Иногда это не прямой запрет, а пункт договора, который дает исчерпывающий перечень случаев, когда отчет можно использовать: научные конференции, и точка.
Есть еще много этических моментов проведения оценки, которые «выплывают» во время написания итогового отчета и касаются передачи заказчику первичных документов. Так, передача заказчику полных текстов интервью с респондентами может нарушить анонимность респондентов.
Мы уверены, что этот список проблем не полон, и коллеги-практики смогут дополнить его.
Все эти проблемы наносят ущерб качеству оценки, портят нервы оценщикам и тормозят развитие оценивания как профессии в Украине.
Что можно сделать? Подготовить типовой договор на проведение оценки и утвердить его Ассоциацией оценивания Украины. Такой договор можно будет предлагать заказчику, с учетом особенностей конкретного заказа. Причем предлагать не от себя лично, а ссылаясь на корпоративное решение профессиональной Ассоциации.
Договор должен содержать ряд четких норм, защищающих независимость и качество оценивания. Среди них – категорический запрет вмешательства заказчика в содержание отчета об оценке. Кроме этого, в договоре должно быть требование к заказчику сформулировать конкретные вопросы оценки, ответы на которые достаточны для принятия отчета. Практика крупных зарубежных и международных организаций, заказывающих оценку, предусматривает обязательное формулирование вопросов оценивания. В договоре должны быть пункты, которые защищают интересы респондентов. Наконец, в типовом договоре должен быть пункт, разрешающий использовать общедоступные отчеты для портфолио подготовивших их специалистов по оценке.
О необходимости типового договора специалисты по оцениванию впервые заговорили на стратегической сессии Евразийского альянса национальных ассоциаций в сфере оценки (Казахстан, 2016). На юбилейном заседании Украинской ассоциации оценивания 30 июня 2016 года «коллеги по цеху» приняли решение поддержать инициативу по подготовке типового договора о проведении оценки. Проект договора на стадии подготовки, поэтому важно включить в документ не только профессиональный опыт активных членов Ассоциации, но также опыт других специалистов по оценке (как независимых, так и тех, которые работают в штате разных организаций). Нужна помощь также юристов, специалистов по авторскому праву и законодательству по защите персональных данных. Поэтому мы приглашаем оценщиков Украины и других стран включиться в обсуждение проекта в группе УАО в Facebook.

Лариса Пыльгун,
заместитель председателя правления Украинской ассоциации оценивания,
член Евразийского альянса национальных ассоциаций в сфере оценки,
член правления ГО «Экспертная группа «СОВА»

Михаил Савва,
член правления Украинской ассоциации оценивания,
председатель правления ГО «Экспертная группа «СОВА»